• +38 (044) 591 25 60
  • officе@free-energy.ua
UKR | ENG

Новини

Анатолій Ніколайчук дав інтерв’ю львівському виданню Leopolis.news

Інтерв’ю Leopolis.news з директором зі стратегії та розвитку Free Energy, Анатолієм Ніколайчуком про перспективи розвитку ВДЕ у Львівському регіоні.

Молода шведсько-українська компанія Free Energy має намір інвестувати в розвиток альтернативної енергетики на Львівщині. Наприкінці літа вона оголосила про будівництво двох малих ГЕС та підписала з обласною владою меморандум про співпрацю.

 Компанія «Free Energy», яку заснували швед Олівер Кабрера та українець Денис Галушко 2014 року, своїм козирем вважає малі гідроелектростанції. Протягом кількох найближчих років інвестори мають намір спорудити в Україні близько 5 таких електростанцій. Директор зі стратегії та розвитку «Free Energy» Анатолій Ніколайчук в інтерв’ю Leopolis.news розповів про перспективи зеленої енергетики на Львівщині.

Які фактори роблять львівський регіон перспективним для розвитку зеленої енергетики? Природні ресурси, зручність ведення бізнесу, попит з боку споживачів?

У Львівській області є значний потенціал для реалізації проектів у сфері альтернативної енергетики. Наприклад, розвиток малих гідроелектростанцій (мГЕС), вітрових та сонячних електростанцій (ВЕС/СЕС), біоенергетики. У сусідніх країнах – Польщі, Німеччині, Чехії, Австрії – працюють тисячі малих ГЕС, сонячних та вітрових електростанцій. Коли просто подорожуєш країнами Європи, видно, наскільки розвинута ця галузь. Майже кожну третю будівлю вкривають сонячні батареї: дахи приватних будинків чи підприємств, навіть конструкції парковки для автомобілів…

Львівська область багата на природні ресурси для розвитку проектів ВЕС, СЕС і насамперед малої гідроенергетики, яка є пріоритетним напрямом діяльності для компанії «Free Energy». В області досить річок і зручних місць для будівництва мікро-, міні- й малих гідроелектростанцій. Передусім, це гірські річки, які мають потужний гідропотенціал, але там складніше будувати мГЕС. Зручні місця часто перебувають далеко від електромереж, окрім того, треба ретельно досліджувати можливий вплив на місцеву екосистему.

Ми переважно створюємо мГЕС на вже наявних гідроспорудах (дамбах, водосховищах), де колись працювали малі ГЕС або планували їхнє будівництво. У рівнинній частині області, на наш погляд, також є місця, де можна будувати невеликі електростанції, які не порушуватимуть природний баланс, а навпаки –  тільки доповнюватимуть і розвиватимуть нинішню інфраструктуру.

Але основний фактор, чому ми як інвестори зацікавилися Львівською областю, –це позиція місцевої влади, зокрема ЛОДА, з якою нещодавно ми підписали Меморандум про співпрацю з розвитку альтернативної енергетики. Далеко не у всіх регіонах України місцева влада підтримує закордонного інвестора. У Львові ми зустріли теплий, прозорий та професійний підхід до співпраці з інвестором. Сподіваємося, що надалі місцеві органи влади Львівщини будуть допомагати нашій компанії реалізовувати проекти з відновлювальної енергетики.

 З чим пов’язаний активний розвиток зеленої енергетики останнім часом? Які фактори стримували цей розвиток раніше і як вони впливають нині?

Треба розуміти, що альтернативна енергетика – це не мода чи тренд, а один з ключових чинників подальшого розвитку цивілізації. Підписання у грудні минулого року Паризького кліматичного договору, який підтримали навіть такі промислові гіганти як США та Китай, показало, що світові лідери усвідомлюють ризики, на які наражає планету використання традиційних джерел енергії. Людство не має вибору, тому з кожним роком альтернативна енергетика буде набирати обертів по всьому світу.

Щодо України, то ми маємо чіткі зобов’язання перед ЄC: встановити частку зеленої енергетики на рівні 11% до 2020 року. Можливо, в Україні є деякий супротив розвитку електростанцій ВДЕ (відновлювальні джерела енергетики, –ред.), але це не позиція держави. Українська влада зацікавлена в розвитку ВДЕ, тому в Україні діє «зелений тариф», який дозволяє інвесторам, незважаючи на традиційні ризики нашої країни, реалізовувати проекти у сфері альтернативної енергетики.

У чому основні труднощі?

На мій погляд, у нашій державі дуже недооцінюють значення малої гідроенергетики. Ще за радянських часів в Україні працювало більше ніж 1000 малих ГЕС, але в 1960-1970-ті роки енергетичну стратегію СРСР було переорієнтовано на розвиток АЕС та ТЕС. Про малу гідроенергетику забули, з часом діяльність багатьох мГЕС було зупинено. На сьогодні в Україні функціонує менш ніж 200 малих ГЕС.

Тим часом мала гідроенергетика – дуже розвинута галузь у більшості країн Європи. Наприклад, Австрія забезпечує за допомогою малих ГЕС потреби 50% домогосподарств, а в Норвегії, яка має величезні запаси газу та нафти, гідроенергетика створює 98% електроенергії для вимог країни.

Населення деяких регіонів України, особливо в гірських районах, має негативні стереотипи щодо малих ГЕС. Частково вони мають рацію, бо стикалися з прикладами, коли при будівництві мГЕС не враховували екологічні вимоги, але це на означає, що будівництво малих ГЕС треба заборонити.

Насправді малі ГЕС, що застосовують сучасні технології, є одним з найбезпечніших джерел виробництва електроенергії, які не містять викидів СО2 в атмосферне повітря. Сучасні турбіни, виготовлені відповідно до стандартів захисту навколишнього середовища, не забруднюють воду, а навпаки – насичують її киснем. Такі мГЕС мають переваги: можуть регулювати паводки, затримувати тонни сміття тощо.

Як інвестори ми намагаємося вести діалог з громадами та місцевим керівництвом, щоб донести соціально-економічні переваги будівництва малих ГЕС.

Наскільки об’єкти виробництва зеленої енергетики є вигідними з погляду повернення інвестицій? Якого обсягу фінансування потребують такі проекти та скільки часу знадобиться на повернення інвестицій?

Розвиток навіть невеликої ГЕС потребує значних зусиль, часу та фінансів, а також спеціальних знань, щоб на практиці реалізувати проект. Але поки діє «зелений тариф», будь-який інвестор має можливість повернути інвестиції за 7-10 років експлуатації гідроелектростанції. Перед кожним проектом ми консультуємося з нашими європейськими партнерами, а також профільними асоціаціями в Україні, наприклад «Укргідроенерго». Щодо інвестицій, то все залежить від складності та особливостей проекту, чи використовують наявну гідроспоруду, чи будівництво ведуть «з нуля». Тому фінансові витрати для реалізації проекту «під ключ» можуть становити від 2500 до 7000 євро за 1 кВт встановленої потужності.

Зелену енергетику на Львівщині вигідніше продавати на внутрішньому ринку чи краще експортувати в Польщу?

Це передчасне запитання. Нині, згідно з чинним законодавством, усю вироблену електроенергію подають в єдину об’єднану енергетичну систему (ОЕС) України. З 2016 року компанія «Free Energy» є членом асоціації «Укргідроенерго», також беремо активну участь у робочих засіданнях, які організовує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Ініціюємо законодавчу європейську практику щодо можливого продажу електроенергії за прямими угодами споживачам. Сподіваємося, що в майбутньому запрацюють аналогічні закони, які дозволять впровадити цю практику і в Україні.

Наскільки ведення бізнесу у вашому сегменті є забюрократизованим? Держава сприяє розвитку таких проектів?

Бюрократизм у галузі малої гідроенергетики є справжньою проблемою. Щоб узгодити основні документи, дозволи тощо, навіть за наявності в компанії дуже кваліфікованої юридичної служби, потрібно понад рік, а то й два. Держава намагається змінити ситуацію, але зміни відбуваються дуже повільно. Багато залежить від ставлення місцевої влади до інвестора. Тому ми сподіваємося, що у Львівській області нам буде легше реалізовувати проекти з відновлювальної енергетики, бо бачимо більш прогресивне ставлення до співпраці з інвестором.

Коли, за вашими оцінками, може трапитися бум на ринку зеленої енергетики і яке місце в ньому займе Львівська область?

 Можливо, бум уже почався, і якщо Львівщина, та й наша держава загалом, покажуть свою спроможність прозоро працювати з інвесторами, то, впевнений, альтернативні електростанції виростатимуть по всій Україні. Наш інвестор, шведський бізнесмен Олівер Кабрера, спілкується з багатьма європейськими підприємцями. Їм дуже цікава Україна з погляду розвитку бізнесу, проте часто їх відштовхують непрозорі відносини. Мабуть, для інвесторів важливі приклади реалізованих успішних інвестиційних проектів, які вже з’явилися в Україні, особливо у Львові й області.

 Любомир ШКІЛЬ, Leopolis.news:  http://leopolis.news/lvivshhyna-bagata-na-resursy-dlya-rozvytku-zelenoyi-energetyky-anatolij-nikolajchuk/